Навіть на 27 році свого існування Україна навряд чи може називатися «країною стартапів». Нею не стають за наказом Президента або прогресивного МЕРТа.

Але відкинемо песимізм: ми робимо реальні кроки в цьому напрямку. В Україні формується прошарок IT-фахівців, які, згідно з останніми дослідженнями експертів Асоціації “IT Ukraine” та Офісу ефективного регулювання, «відповідальні» за вихід IT-індустрії на друге місце в українському експорті.

Вдумайтеся в цю новину. IT-фірми експортують за кордон не зерно, метал або парасольки. Вони продають результат розумової праці, який не залежить від цін на сировину або інших факторів турбулентності.

Невеликий флешбек. У порівнянні з попереднім роком, після Революції гідності, обсяг українського експорту впав на 14% (54 млрд доларів США). У наступному році (а це, мабуть, найважчий для України рік) вивезення наших товарів і послуг зменшилося ще на 30% і досягло позначки в 38 млрд доларів США. А це майже в два рази менше доходів Google за той самий рік.

Однак уже в 2016-му крива поповзла вгору. А в перші 4 місяці цього року ми експортували на $ 15,5 млрд, що на 13% більше у порівнянні з 2017-м. І в цих цифрах IT-експорт дозволив вийти вперед лише трубопровідному транспорту і зайняв більше 20% нашого експорту. Поки ви ще не втомилися від моїх цифр, наведу ще кілька прикладів.

В Україні «економіка мізків» це:

– 4,1 млрд гривень податків IT-компаній в 2014-2017 роках. Обсяг відрахувань, як звітує ДФС, за 365 днів зріс на 27%, і 2018 й – не виняток;

– 3,2 млрд гривень податків айтішників, які працюють на фірми в якості ФОП;

– обсяг відрахувань щорічно зростає на 58,8%.

Єдине питання, яке варто поставити після знайомства з усім перерахованим вище, звучить лаконічно: «Чому IT-експорт не на 1-му місці?». Легко довести, що орієнтація на продаж інтелектуальних послуг – це шлях опинитися в одному вагоні з країнами, які будують міцне майбутнє. І якщо з «майбутнім» все зрозуміло і рук «проти» не видно, то «забезпечене» можна розшифрувати. За оцінками, як і будівництво, виробництво IT-продукції пов’язане з працею не тільки технічних фахівців, а й працівників суміжних професій – дизайнерів, бухгалтерів, юристів (це приємно чути) і так далі.

Крім того, понад чверті співробітників IT-фірм не мають ніякого відношення до IT. В результаті вимальовується наступна картина. Галузь, яка не вимагає державних стимулів, а просто просить, щоб їй не заважали працювати, приносить країні гроші, купує їй квиток в конкурентний клуб передових товариств і створює Україні імідж постіндустріальної держави. Як завжди, бізнес – в авангарді змін. Держава повинна утриматися від планів вичавити додаткові соки з цього паростка майбутнього. IT це оцінить, в тому числі гривнею.