Поки всі губляться в здогадках, на чий логотип схожа нова айдентика України, поговоримо про більш реальні речі. Формування візуальної складової бренду країни, безумовно, – дія необхідна. Однак нинішня ситуація говорить про те, що, в першу чергу, нам потрібно зосередитися на вирішенні комплексних завдань по гармонізації законодавства.

Що ми бачимо сьогодні? Масштабні реформи не те щоб дуже послідовно і конструктивно, але все ж таки реалізовуються. Хотів би зупинитися на змінах в банківській сфері, адже саме вони безпосередньо впливають на вітчизняний і міжнародний бізнес.

Найсвіжіші зміни відбулися і відбуваються у валютному законодавстві. З минулого року українці можуть купувати валюту на суму не більше 150 тисяч гривень (до цього було 12!). Також були зняті всі обмеження на зняття депозитних коштів. Нещодавно Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про валюту», що був розроблений Нацбанком. Він вносить зміни до порядку видачі ліцензій на валюти – якщо документ вступить в силу, фізичні особи зможуть без обмежень перераховувати кошти за кордон.

Але що найважливіше – цей закон дуже затребуваний бізнесом і покликаний замінити архаїчний декрет Кабінету міністрів 1993 року. За його допомогою майже повністю знімаються валютні обмеження, які діяли з 2015 року. Зараз на проведення валютних операцій необхідно отримувати дозвіл від Національного банку, тобто умовно, щоб щось купити чи продати не за гривню, потрібно спочатку запитати у регулятора. І ще не факт, що він таку операцію дозволить. Думаю, не варто детально пояснювати, наскільки спростить життя бізнесу закон, який скасовує цю норму. Документ пропонує замість отримання дозволів просто повідомляти НБУ про проведення подібних операцій пост-фактум.

До того ж закон «Про валюту» передбачає скасування індивідуальних ліцензій НБУ для інвестицій за кордон в межах заданих лімітів. Це значно знизить бюрократичне навантаження від великого пакету документів, які необхідно було надати для отримання цієї ліцензії. З початку дії нового закону більше не буде необхідності реєструвати в Нацбанку кредити, що були залучені з інших країн.

Крім цього, важливі зміни стосуються роботи експортерів і імпортерів. Згідно з документом, максимальний термін для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів складе понад 180 днів. Санкції за порушення валютного регулювання для гравців експортно-валютного сектора будуть ослаблені. Це не означає скасування контролю – НБУ та інші регулятори так і матимуть право на перевірки, але в більш лояльній формі. Деякі деталі і роз’яснення нових норм будуть оприлюднені на рівні інших законодавчих актів.

На додачу до всього, лібералізація валютного режиму – одна з умов Договору про асоціацію з ЄС. Раніше ми пообіцяли, що забезпечимо вільний рух капіталу, і було б непогано виконати свої зобов’язання. Це буде знаком для іноземних партнерів про те, що Україна готова будувати надійні і прозорі відносини, що засновані на європейських стандартах.