Ринок стартапів, а з ним і венчурного капіталу, охоплені ідеями унікальності. Принаймні, такий висновок можна зробити з аналізу українських ЗМІ. Перша угода, перша капіталізація, перший міжнародний проект – все це добре для заголовків, але є свідченням того, що і кроки поки що перші. Однак це не так – венчурне інвестування розвивається і з території першовідкривачів поступово переходить на територію самостійного ринку.

Венчурні інвестори стверджують, що їм потрібні відкритість та обмін досвідом. Принципово підтримую цю ініціативу і теж неодноразово говорив про це. Інновації народжуються в розробках, але сама бізнес-модель розвивається тільки у відкритому конкурентному полі. Закритість і надлишкова автономність – ознака містечковості, що є повним фіаско для такого глобального ринку. Адже, інвестуючи в нові проекти, необхідно думати про їх застосування не тільки в Україні, а й за її межами. І, навпаки, знаходячи цікаві іноземні ініціативи, розуміти, як вони можуть бути використані у нас. У такій ситуації виконуються і бізнес-завдання, і соціальні функції: розвиток інноваційної економіки та участь локальних гравців в міжнародному контексті.

Ще один важливий аспект, про який говорить ринок венчурного капіталу – репутація. І формується вона теж в професійному середовищі. Експертне розуміння теми, спеціалізація – все це результати прозорої взаємодії гравців. Модель, за якої інвестор далеко від всіх шукає собі стартапи – свідомо програшна. Більш того, такого гравця легко звинуватити в нечесності та бажанні щось приховати. Небезпечний сигнал як для проектів, так і для потенційних партнерів. І, відповідно, «грають на руку» зрозумілі механізми взаємодії з інвестором, велика мережа його контактів, та, як результат, – очікувана ефективність інвестиції.

На цьому фоні важливу роль відіграє TA Ventures – один з найбільш стійких і давніх учасників ринку.  Проект фонду – iClub (клуб інвесторів), хоч і представлений як закритий клуб, але в принципі дає можливість опинитися там всім, хто серйозно зібрався працювати на ринку венчурних вкладень. Такий формат допомагає підтримувати чесну конкуренцію за проекти і формувати етичні підходи. В українському контексті, де довгі роки різні бізнеси розвивалися швидше всупереч, ніж завдяки – це важливий крок вперед.

Хочеться також відзначити і прагматичність такого вектору. В Україні дуже люблять говорити про залучення інвестицій з Європи або США. Але західні інвестори ніколи не підуть туди, де замість вільного бізнесу – хаос. Тому створення ринку венчурного інвестування за міжнародними стандартами – це чи не ключова інновація, на яку нам потрібно працювати. Не шукати свій особливий шлях в темряві, а встановлювати механізми, які сприймаються іноземними партнерами. Без нюансів і розуміння місцевого контексту.

Від подібних рішень виграють всі: і молоді винахідники, і самі інвестори, і економіка всієї країни. І було б добре, щоб такий підхід впроваджували й інші галузі. Такий шлях інтегрує нас в світовий контекст надійніше, ніж прийняття декларацій та постанов.