Нові технології не змінять світ у майбутньому. Вони змінюють його вже прямо зараз. При цьому змінюються не просто рішення чи процеси, а сам розподіл впливу. Легко помітити, що транснаціональні корпорації в багатьох питаннях перевершили можливості держав, а мегаполіси сьогодні стали цивілізаційними центрами. Держави все ще залишаються регуляторами, які забезпечують правову і фізичну інфраструктури, однак розвиток країн безпосередньо залежить від успішності бізнесу і кількості ділових центрів. Паралельно з цим йдуть процеси децентралізації, тобто концепція не одного мегаміста, а сузір’я таких. І це саме той тренд, який Україні треба встигнути підхопити.

Сучасні великі міста концентрують економічно активне населення, капітал і технології, кидаючи виклик вже існуючим підходам адміністрування територій. І мова йде не тільки про давно відомі центри, що притягують ресурси. Наприклад, вже важко зрозуміти, що важливіше: Нью-Йорк з його фондовою біржею або Кремнієва долина з усіма інноваціями. Насправді важливі обидва, але вже давно не тільки вони. Китай, Іспанія і навіть наш ближчий (і не тільки географічно) сусід – Естонія – стають новими важливими позначками на світовій мапі. Причому говоримо ми саме про роль окремих компаній та їх успіхи на глобальній арені, а не держав як таких.

Один з найбільш радикальних прикладів в усіх сенсах – ОАЕ. Впровадження технологій на основі штучного інтелекту там проходить найшвидше. Так, на початку 2018 року було оголошено про заміну складу співробітників імміграційної служби ОАЕ на системи штучного інтелекту, а зовсім недавно уряд Еміратів повідомив про намір найближчим часом повністю перейти на штучний інтелект в судовій системі при розгляді деяких категорій цивільних позовів. Втім, не варто забувати і про зворотні сторони цього процесу, адже в ОАЕ головним двигуном інновацій є держава, і навіть створено ціле міністерство з розвитку штучного інтелекту. Таке поєднання централізації, що замішана на релігійності, призводить до казусів, коли в одній країні співіснують покарання у вигляді закидування камінням і високі технології.

Подібний приклад можна побачити і в Китаї, де сучасні рішення використовуються для посилення контролю і тотального стеження за нелояльними громадянами. Все це ще раз нагадує про те, що технології не гарантують етичного підходу, і ця тема повинна широко обговорюватися в суспільстві. Тут хочеться ще раз зробити акцент на тому, що Україні важливо використати свій потенціал демократичної держави, щоб зробити ще один крок в бік технологічного прогресу.

Світові інноваційні центри в Кремнієвій долині, Нью-Йорку і Лондоні продовжують зосереджувати глобальний венчурний капітал, таланти та інноваційну експертизу планети. У свою чергу країни і міста, які націлені на розвиток, створюють ексклюзивні умови для впровадження стартап-екосистем. Саме цим шляхом слід йти Україні. І в Києві це вже розуміють. Наразі мер Кличко робить акцент на залученні інвесторів для створення інноваційних платформ. Але також розвивається і концепція смарт-сіті. Створюються системи розпізнавання осіб, які, на відміну від Китаю, спрямовані не на дискримінацію, а на захист населення і більш ефективну роботу поліції.

Втім, поки що це тільки пробні кроки. Щоб успішно конкурувати зі світовими центрами, а не залишитися назавжди периферією, необхідно шукати працюючі ідеї. У всьому світі корпорації переходять до платформ відкритих інновацій, навчаються розробляти нові рішення – не в межах окремої компанії, а звертаючись до товариства глобальних талантів. Інвестори все частіше схильні до вибору цільових команд з надихаючими ідеями і підтримують потенційні можливості замість детальних бізнес-планів. Що це означає? Що інновації вимагають глобального бачення і сміливих, але зважених рішень. Тільки за підтримки цього вектору ми зможемо дійсно стати одним з міжнародних місць сили.