Чи може громадська ініціатива стати успішним бізнес-проектом? Практика соціального інвестування доводить, що це можливо. Більше того, такий підхід – новий рівень відповідальності підприємців, коли бізнес-інструментарій підтримує розвиток всього соціуму.

Ми всі вже давно звикли, що великі компанії реалізують проекти КСВ в місцях своєї роботи. Захист навколишнього середовища, підтримка освіти, науки, культури, розвиток міської інфраструктури – ось перелік найбільш популярних тем. Як правило, такі проекти дійсно потрібні громадськості, але давайте не забувати, що для великого бізнесу – це ще й інструмент в загальній стратегії просування. Добре, якщо компанії працюють і на користь суспільства, і на популяризацію самих себе, але буває і так, що замість важливого рішення пропонується красива ширма для отримання згадок в ЗМІ.

Соціальне інвестування долає цю проблему, та включає суспільну користь в структуру самого бізнес-проекту. Іншими словами, вирішення проблем припиняє бути статтею витрат на комунікацію, а стає способом побудови бізнесу. Усвідомлення всіх викликів, які стоять перед планетою взагалі і перед кожним громадянином окремо – ключовий стимул, завдяки якому в соціальне інвестування приходять фахівці зі всього світу. Та ці проекти охоплюють абсолютно різні сфери життєдіяльності: від екологічних ініціатив до створення суспільства рівних можливостей.

А що в Україні? Цей напрямок дуже активно розвивається в останні роки. Причин для зростання цілий спектр: від спрощення можливостей ведення бізнесу взагалі до більш відкритого доступу до європейського фінансування та підтримки. А підтримку у відповідальному бізнесі дійсно знайти можна. Незважаючи на те, що проекти найчастіше реалізовуються локально – їх структуру, як правило, можна перенести в інші контексти та успішно там втілювати. Фактично, це вже давно відомий принцип глокальності (від поєднання англ. слів global та local) – мислити масштабно, але втілювати локально і з урахуванням місцевих потреб.

Поки в Україні найкраще розвиваються процеси ревіталізації (у великих містах), що перетворюють занедбані інфраструктурні об’єкти в нові місця для розвитку інноваційного та креативного бізнесу. Найяскравіший приклад: столичний Арт-завод Платформа, що перетворився з занедбаної будівлі в місце, де люди створюють нове. Набирають обертів і екологічні ініціативи. У зеленій енергетиці все більше нових рішень. З’являються цікаві стартапи розумних рішень в міській інфраструктурі. Важливо і те, що не все сконцентровано тільки в столиці.

Один з найбільших і системних прикладів роботи в цьому напрямку – Impact Hub Odessa. Там команді проекту вдалося вибудувати екосистему роботи з соціальними проектами: від відбору життєздатних рішень, до підтримки в роботі і вибудовуванні бізнесу. Важлива ініціатива останніх років – створення бізнес-можливостей для переселенців. Такі рішення на відміну від просто разової допомоги (хоча і вона, звичайно, потрібна) створює більш стійке рішення. Допомагаючи людям знайти зручний для самих себе проект і розвиватися в ньому.

На мій погляд, саме соціальні проекти потребують максимальної підтримки з різних джерел. Справа в тому, що вони змінюють суспільство не тільки своїм змістом (рішенням тієї проблеми, з якою працюють), але і більш системно – демонструють, що бізнес може бути творчим і розвиваючим, а не тільки засобом збагачення окремих осіб.