На пострадянському просторі відкрилася перша біржа криптовалют. Такий заголовок нещодавно зявився в багатьох українських ЗМІ. Йдеться про біржу, яку відкрили в Білорусі. В чому особливість білоруського шляху в крипту і чому ця біржа далеко не перша – розбираємося разом.

Криптобіржа в Білорусі – безумовно прецедент. Але цікавий він не тільки сам по собі, але ще і тим, що це «особливий шлях» державного контролю над криптосистемою. Щоправда, біржа доступна для компаній з білоруською реєстрацією і тільки для громадян країни. Як і багато що в Білорусі, роль державного регулювання галузі досить висока. Як це позначиться в довгостроковій перспективі? Припустити складно, тому що досвід унікальний, але можна подивитися на Венесуелу, де намагалися створити національну криптовалюту, яка тепер неймовірно швидко втрачає цінність на тлі кризи в країні.

Зрозуміло, що  ідея авторитарного контролю суперечить самій логіці децентралізованого блокчейну і заснованих на цій технології криптовалют. Проте білоруський проект більше пов’язаний з можливістю легально здійснювати операції, розплачуючись криптоактивами, що може і спрацювати. Більш того, особливість ініціативи в тому, що біржа випускає понад 10 тисяч токенізованих активів з прив’язкою до акцій, індексу або сировини. При цьому закритість сервісу для іноземних агентів все ж залишається проблемною точкою, хоча і є надія, що ситуація незабаром зміниться.

Цікаво і те, що біржа відкрилася не на хвилі минулорічного успіху біткоіна, коли про крипту говорили всі, а саме зараз, коли вже лунають голоси про те, що криптовалюти були одноденною інновацією. Звичайно, не були. Просто за кожним підйомом приходить стабілізація, а ажіотаж не може бути постійним ні для якого ринку. А цікаво це тому, що в Україні якраз питання про легалізацію криптовалюти відклали до кращих часів. Законопроект все ще не затверджений, а громадська дискусія перемістилася з суспільно-політичних ЗМІ в спеціалізовані. Білоруси на цьому тлі продемонстрували велику системність і проникливість, продовживши роботу і досягнувши першого, але відчутного результату.

Пару слів варто сказати і про те, що на «пострадянському» просторі цей досвід далеко не перший. Якщо, звичайно, згадати, що Естонія теж відноситься до цієї території. В IT-флагмані Східної Європи існує понад 500 криптобірж, а процедура їх реєстрації дуже демократична. Так, недоліки є ще й там. Наприклад, власники активів стикаються з труднощами в банківському секторі. Але час не стоїть на місці і, впевнений, вже скоро все буде гаразд.

Що ж стосується України, то це ще один урок для нас. Потрібно не гнатися за медійним резонансом, а продовжувати працювати, коли він згасає. Такий підхід говорить саме про системність, про вміння впоратися з трендами, а не тільки їх визначити. Чи потрібна нам біржа зі жорстким регулюванням? Не впевнений. А ось естонський шлях цілком може стати в нагоді. І не тільки в питанні відкритості, а й у контролі, адже там власники ретельно відстежують, щоб через їх майданчики не проходило відмивання незаконно отриманих грошей. Як я неодноразово повторював – завдання держави бути регулятором, а не наглядачем. Бізнес розбереться, як розвиватися, головне – створити законні рамки і зрозумілий коридор дій.

Які кроки потрібно зробити вже зараз? В першу чергу прийняти закон. Далі буде справа за галуззю, але, здається, результат не змусить на себе чекати довго.