Українська незалежність почалася з орієнтиру на Францію. У 1991 році в країні активно тиражувався міф про те, що наша економіка одна з найбільших в світі, і вже скоро люди будуть жити «у Франції». На жаль, процес переходу з планової економіки на ринкову виявився дуже болючим і тривалим, супроводжуючись безліччю проблем, на кшталт корупції всередині країни і спроб впливати на процеси ззовні. Але сама ідея жити, як у Франції була не випадковою. Саме французька культура для багатьох визначала образ свободи і гармонії, пов’язаної із Заходом.

За минулі вже майже 30 років багато що змінилося. Україна щільніше інтегрувалася в ЄС, а Франція стала одним з ключових партнерів нашої країни. Причому зв’язку зміцнюються на всіх рівнях. Наприклад, в культурі ми бачимо, що однією з перших країн, де відкриється представництво «Українського інституту», буде саме Франція. Чи варто говорити, як сильно на створення організації вплинув зразок «Французького інституту». В економіці теж виходять звіти про зростання товарообігу і переваги для обох економік завдяки Угоді про асоціацію України і ЄС. При цьому ділове співробітництво охоплює не тільки традиційний для цього напрямку агросектор (найбільш затребувані категорії товарів – зернова і плодово-ягідна продукція, горіхи), який поступово зростає, але і інноваційний сегмент.

Один з найцікавіших для мене проектів останніх років – будівництво сонячних батарей на території Чорнобильської атомної електростанції. Цікавий він не тільки з економічної точки зору, і навіть не тільки тому, що я виступаю прихильником екологічного підходу до енергетики. Для мене це ще й символічний проект осмислення трагедії, коли місце, що стало символом максимально недбалого ставлення людини до природи і себе самого, перетворюється на майданчик нових відповідальних рішень. Чому я говорю про це зараз? Справа в тому, що одним з розробників проекту сонячної електростанції на ЧАЕС виступає саме Франція.

Зараз партнерство України і Франції зосереджено в розвитку і нарощуванні оборотів в уже звичних сферах, але для переходу на новий рівень потрібні саме технологічні проекти. І це питання в першу чергу, звичайно, до України. У Франції вже зараз є величезний запит на інновації та нові технології, але чи достатньо у нас сил, щоб задовольнити цей попит? В IT-середовищі Франція, як правило, розглядається як один з напрямків для працевлаштування, але куди рідше, як потенційний бізнес-партнер. Разом з тим, я впевнений, варто переглядати стратегію і переходити до поставок продукту, а не працівників.

Розвиток нових напрямків співпраці та включення України в поле інноваційних розробок –  найбільш перспективний вектор. Більш того, він же працює і на підтримання традиційних агронапрямків, адже зелена енергетика – це можливість виробляти більш якісні продукти харчування, скорочуючи число негативних факторів впливу на них. Україна активно розвивається в категоріях IT і інновацій, і найбільш вигідно для країни і наших партнерів привносити технологічні рішення в наш традиційний продукт. Навіть якщо ключова конкурентна перевага країни – це можливість поставляти велику кількість продуктів харчування, то і до цієї сфери потрібно підходити з урахуванням сучасних досягнень науки.

 

Українсько-французькі відносини базуються на довгій історії та культурних зв’язках країн, і зрозуміло, що чим тісніше буде Україна інтегруватися в європейський контекст, тим ефективніше буде взаємодія з одним з економічних лідерів ЄС. Головний виклик – не зупинятися тільки на збільшенні товарообігу в класичних напрямах, а знаходити можливості взаємовигідного співробітництва в наукомістких галузях, створюючи корисні для обох країн продукти і рішення.