Партія-загадка «Слуга народу» оголосила своєю доктриною лібертаріанство. В основі цієї ідеології – радикальне перетворення суспільства через надання максимальних свобод і автономії особистості. У переліку очікуваних дозволеностей: вільне володіння зброєю, легалізація легких наркотиків, заборона державі на втручання в особисте життя, скасування податків і призову до лав армії. Як ідея – звучить привабливо, але, як ми знаємо з історії, найцікавіше починається на стадії реалізації.

Ніколи не вважав себе консерватором, а тому в цілому теж підтримую надання всіх можливих свобод громадянам. Однак я також чітко розумію, що зворотні бік такого підходу – збільшення відповідальності на кожного члена суспільства. А значить, це вимагає досить високої громадської організації. Чи є вона у нас зараз? Сумніваюся. Звичайно, можна зробити й інакше: ввести ці свободи і дочекатися поки виживуть тільки «атланти», а решта просто зникне. Але така свобода для сильних виглядає ще менш привабливою. І тому мені здається, що питання про таку фанатичну ставку на свободу вельми дискусійне.

В деякій мірі суспільство можна порівняти з механізмом. Тільки соціальним. У зв’язку з цим у мене є одна технічна аналогія. Кілька років тому я прочитав цікавий матеріал про розробки принципово нової моделі двигунів без розподільних валів. Шведська компанія FreeValve        («дочка» відомої компанії, що створює гіперкари Koenigsegg) втілила в життя принцип: замість прив’язки до певної, статичної формули, нова технологія пропонує гнучкість в процесі роботи мотора. Звучить просто і геніально: вали не потрібні, бо кожен клапан окремо розрахований на індивідуальну роботу і не пов’язаний жорстко з сусідніми клапанами. Звідси походить і назва FreeValve («вільні клапани»). Розробники стверджують, що така система має набагато більший ККД, економічність, екологічність, адаптивність до використовуваного палива.

І що ж? Чому ця технологія не змінила менш ефективну і застарілу? Поки що фахівці прийшли до висновку, що ця ідея сира і може працювати тільки на високотехнологічних лініях. Виробництво вимагає виняткового контролю якості на всіх етапах, включаючи подальшу експлуатацію. Те, що підходить гіперкарам – не підходить простим авто, як засобу пересування. Навіть найсміливіші експерименти і ті, що адекватно, правильно звучать, повинні проходити тест на співвідношення з реальністю. Я, звичайно, не вважаю, що свободи можуть бути відкинуті в цілях безпеки або ще яких-небудь уявних благ. Я лише кажу про те, що будь-який радикалізм тягне за собою наслідки і не факт, що країни, чия економіка багато в чому залежить від міжнародної підтримки, є ресурс на такі експерименти з трагічними наслідками.

Демократія та безмежні свободи – це добре, але зараз стратегічно важливою є саме побудова і зміцнення суспільних інститутів. Не окремо державних, а саме громадських – таких, що транслюють голос багатьох, але зводять все до спрощеної ідеї загальної волі. Україні, маю на увазі всіх без винятку громадян, треба на початку навчитися  відповідальності, а потім вже переходити до експериментів зі свободами. Інакше ми ризикуємо бути підлітком за кермом потужного гіперкара, що мчить на величезній швидкості. І тоді вже не так важливо, як саме влаштований двигун, тому що ступінь небезпеки зростає максимально.