«Форум в Давосі» – щорічні збори провідних політиків і бізнесменів – завжди привертає увагу преси. Разом з тим, він все більше стає майданчиком для декларування обіцянок і заяв, які мало хто збирається реалізовувати. Навіщо ж тоді за цим стежити? Тому що в світі постправди навіть популізм (і особливо він) може серйозно вплинути на розташування сил.

Ключовими темами Форуму в цьому році стали питання екологічної стійкості, нова етика у веденні бізнесу, технологічний розвиток та зміни ринку праці в майбутньому. Найбільший ажіотаж, звичайно, викликав акцент на питаннях кліматичних змін. Організатори закликали не летіти на подію, а їхати потягом, як найбільш екологічним різновидом транспорту, і навіть компенсували до 50% вартості квитків. Вони ж відзвітували про те, що кількість приватних літаків, які прилетіли на подію, знизилася на 20%. При цьому всі задіяні на Форумі авто – електричні або, як мінімум, гібридні.

Подарунком для ЗМІ стала участь еко активістки Грети Тунберг, якій зі стабільним успіхом вдається провокувати аудиторію різних країн на широкий спектр емоцій: від 100% підтримки до принизливої ​​критики. Грета Тунберг в цьому плані стає такою зручною учасницею, чия критика підноситься, як передбачувана і зворушлива у своїй дитячій безпосередності. Її участь робить подію легітимною – дозволяє донести повідомлення про стурбованість питаннями екології та відкритості урядів і бізнесу змінами. Але наскільки це дійсно так – велике питання. Варто, наприклад, уважніше подивитися на виступи інших спікерів.

Найбільш показовою в цьому відношенні є промова президента США Дональда Трампа. Звинувачення екологів у брехні і нагнітанні паніки межували з неймовірним перебільшенням даних про значне зростання американської економіки. Виправдовуватися через Трампа довелося міністру фінансів США, який запропонував сприймати промову як абстракцію, без аналізу реальних цифр. Але показовою є скоріше не сама маніпуляція, а те, що вона нікого особливо не дивує – в цьому немає скандалу, адже від виступу політика немов ніхто вже й не очікував на правду.

На цьому тлі самокритика бізнесу, який заявляв про смерть капіталізму, також звучала, як таке собі загравання. Марк Беніофф, голова компанії Salesforce і володар багатомільярдного статку, розповідав про те, наскільки деструктивними є процеси спекулятивної економіки, і як вони посилюють нерівність. Втім, здається, що повчальні промови адресовані, як правило, економікам тих країн, що розвиваються, від яких завжди вимагають відповідати високим стандартам, а не тим країнам, які керують цими процесами.

Виступ Президента України в цьому відношенні був вельми справедливим. Він абсолютно точно вказав на те, що постійна демонстрація «стурбованості» та висування нових умов країнам, які прагнуть стати повноправними членами ЄС, вже давно викликають посмішку у людей, які спостерігають за тим, як глобальна криза розгортається у них за вікном та в їхньому житті.

Якщо ж говорити про висновки для України, які можна зробити завдяки підсумкам Давосу, то слід констатувати, що «клімат» став словом-замінником «безпеці».

Тепер про нього почнуть говорити частіше, але чи відбудуться реальні зміни в плані екології – велике питання. Але для підтримки міжнародної уваги до війни в Україні доведеться докладати більших зусиль, щоб завадити зміщенню фокусу лише у бік кліматичних змін. Що ж стосується змін в економічних стратегіях, то тут все ж таки зберігається вектор в бік уваги до суспільних проблем і давно відомий «капіталізм з людським обличчям».

Що це означатиме на практиці? Підозрюю, що нові КСВ-проекти великих корпорацій і зростання співпраці з громадськими рухами. Що, зрозуміло, зовсім непогано. Головне, щоб все це дійсно було корисним для співтовариств та територій.

Давос залишається місцем збору «сильних світу цього», але головні його події проходять без зайвого розголосу. Адже, як ці рішення, що не потрапили в ЗМІ, вплинуть на глобальний світ – дізнаємося вже зовсім скоро.