Гривня трохи зміцнилася, а разом з нею і споживчий настрій українців. За даними дослідження компанії Info Sapiens індекс споживчих настроїв (ІСН) жителів України зростає рекордними темпами. Всього за рік – з липня 2018 по липень 2019 року – показники підскочили на 26,2 пунктів і склали 88,0 з 200 можливих. Це новий максимум, але чи відбудеться за ним подальше зростання або спад? У світі все більше говорять про рецесію, а тому важливо зрозуміти до чого готуватися Україні.

У роки зростання традиційно пишуть про те, що Україна повинна прагнути бути ближчою до процесів, що відбуваються у світовій економіці. Але в моменти кризи ми розуміємо, що вже давно з нею співіснуємо. Залежність від не надто диверсифікованого експорту та підтримки міжнародних інституцій робить нас частиною загальних глобальних тенденцій. З тією лише різницею, що зростання у нас відчувається незначно, а ось спад проходить активно. Це вже відбувалося в останню Велику рецесію «нульових». Тоді удар по Україні був куди значнішим, ніж, наприклад, по сусідній Польщі. Вся справа в тому, що в той час у нас не вжили належних заходів. Хоча, здавалося б, і звичайному мешканцю країни зрозуміло, що якщо падіння неминуче, то потрібно заздалегідь згрупуватися.

Готуватися до рецесії Україні треба саме зараз – на стадії зростання. Про системне уповільнення вже заговорили найбільші гравці: США, Китай, Німеччина. Частково, це результат торговельних війн, або – невирішеність внутрішніх економічних протиріч ще з минулої кризи. У серпні багато ЗМІ вже повідомили про змінення у зворотній бік кривої прибутковості – ситуації на ринку США, за умов якої прибутковість за дворічними облігаціями Казначейства США перевищує відсоткову ставку для десятирічних паперів. Це сталося в США вперше з 2007 року, тобто з року максимального економічного падіння. Німеччина і Китай, які значно залежать від економіки США, також періодично нагадують про те, що ризик нового падіння – не ілюзія, а перспектива найближчого часу. Економічні новини знову наповнюються порадами не шикувати і створювати фонди «на чорний день».

Що це все означає для України? В першу чергу може відбутися повторення кризи кінця нульових з її стрімким падінням валюти та банками-банкротами. Тільки з урахуванням того, що тепер ми знаходимося в ситуації перманентного військового конфлікту і навантаження на економіку ще важче. Країні важливо вже зараз потурбуватися про формування «подушки» та диверсифікацію економіки, яка дозволить знизити залежність від невеликої кількісті індустрій (металургії, агросектору).

Багато можливостей вже були втрачені, враховуючи, наприклад, системний розвиток інноваційних галузей. Але те, що було зроблено – необхідно захистити. Створити державні механізми регулювання, які дозволять не втратити нові економічні напрями. Безумовно, країна потрібує і стандартного пакету антикризових дій – залучення інвесторів, підтримка підприємництва та будь-які заходи, що стимулюють економіку. З чим не варто експериментувати, так це зі збільшенням навантаження на малий бізнес заради наповнення скарбниці. Ілюзія перерозподілу капіталу за допомогою збільшення податкового тягаря для самого навантаженого сектору – це популістський трюк, який може у підсумку виявитися занадто коштовним.

Втім, сильно перейматися теж не варто. Як нещодавно зауважив у своєму інтерв’ю відомий український підприємець – зараз Україна має вікно можливостей і потрібно використовувати його з максимальним ККД. Нажаль, не дуже велике вікно – близько року-півтора. І саме в цей час очікується приплив інвестицій в країну. Але головне, що так просто вони в нашу економіку не підуть – для цього потрібні активні дії державного апарату. Економічна кон’юнктура на часі говорить про найбільш корисну для нас ситуацію. Так вже було в 2006-2008, а зараз ще один етап економічного циклу. І важливо не втратити цей момент, створивши собі підтримку на випадок уповільнення темпів зростання.