Нещодавно в Києві відбулася виставка «Зброя та безпека 2019», де провідні підприємства країни демонстрували нові розробки. Подія дуже видовищна, тому привернула увагу чималої кількості ЗМІ. Мені теж вдалося побувати там і подивитися на нові зразки української техніки. Але виставка закінчується, а натхнення розсіюється.

Давайте подивимося критично: в Україні щороку на профільній події представляють чимало цікавих рішень. Але багато з них так і залишаються на стадії концепту, а інші – реалізуються в помітно погіршеному вигляді. В чому причина? Праця і таланти інженерів і розробників все ще натикаються на корупційну складову старих державних підприємств.

Укроборонпром – державний концерн з колосальними бюджетними закупівлями і практично нульовою прозорістю, яка, звичайно, пояснюється наявністю державної таємниці і, як наслідок, секретністю. Проте в тих ситуаціях, коли правда проривається назовні – виникає скандал. Останній з таких гучних скандалів, як ми пам’ятаємо, був навесні цього року. Після нього Верховна Рада (ще минулого скликання) намагалася прийняти компромісні закони, які разом з ліквідацією Укроборонпрому зберегли б непрозору структуру роботи підприємств.

Тож не дивно, що від цієї ідеї відмовилися з огляду на її популізм та відсутність в законопроекті стратегії перетворення галузі. Такої стратегії, яка б складалася з перезавантаження всіх ланок ланцюга виробництва і поставок. Такої стратегії, яка контролювалася б незалежними експертами і реалізовувалася без урахування чиїхось політичних дивідендів. Знову-таки, такої стратегії, в якій всі процеси були б збалансованими, а дії прорахованими і обережними, як це має бути у країні, де йде війна.

Сьогодні Укроборонпром – це безліч унітарних підприємств у складі єдиного концерну, що підпорядковується Кабміну. В результаті у владних структур в одних руках зосереджено велику кількість важелів управління у вигляді різних директив, які намагаються впроваджувати на заводах, та їх ефективність тільки падає. І, як наслідок, весь цей громіздкий механізм не працює.

Вирішити проблему можна, треба дати більше автономності керівникам на місцях, в той же час підвищити і прозорість, і відповідальність, та перейти, наприклад, на структуру аукціонів. А щоб уникнути ризиків, повторюся, процес повинен проходити під максимальним наглядом, щоб важливі активи не стали інструментом шантажу в руках окремих олігархів.

Зараз концерном керує досвідчений управлінець Айварас Абромавичус. Його перші дії – зміна менеджменту. Поки це виглядає переконливо. Однак проблема в автономності цих менеджерів все ще залишається, адже якщо їх дії настільки регламентовані центром, то навіть найкращі з залучених фахівців мало що зможуть змінити. І, якщо нове керівництво країни дійсно зацікавлене в реформі держконцерну, процес його управління і фінансування вже найближчим часом треба перезавантажити за умов присутності незалежних гравців.

Не треба сприймати Укроборонпром як звалище металобрухту, у підприємств концерну дуже високий потенціал. І протягом багатьох років українські інженери в досить складних умовах створюють зразки світового рівня. Тільки на останній виставці, за даними ЗМІ, було 135 зразків техніки, з яких 6 – абсолютно нові. А якщо до плодів праці розробників додати ефективний менеджмент, то ми отримаємо не тільки значне посилення обороноздатності країни, а й нові можливості для експорту.

Виставку «Зброя та безпека 2019» варто сприймати як демонстрацію можливостей, а не досягнень. Важливою є та робота, яка відбувається в період між такими щорічними ефектними показами новинок. Робота непомітна, але в кінцевому підсумку вона визначає, наскільки наша країна є захищеною.