Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн закликала європейців поки не планувати літніх поїздок. В Японії скасували Олімпіаду, в Європі – Чемпіонат з футболу. У Франції – щорічний Міжнародний театральний фестиваль в Авіньйоні, який повинен був пройти з 3 по 23 липня. Літаки літають напівпорожніми, а кордони закриті. Буквально за місяць коронавірус змінив світ до невпізнання.

Для туріндустрії те, що відбувається, стало катастрофою. І ознак того, що важкі часи триватимуть ще довго – більш ніж достатньо. Україна, яка і так тільки робила перші адекватні кроки з розвитку туризму, тут в особливо вразливому становищі. І про те, яким повинен бути пакет заходів з порятунку, варто задуматися вже зараз.

Коронавірус для туріндустрії виявився громом серед ясного неба. Показовими є цифри з такої популярної серед наших співвітчизників Туреччини: в січні-лютому країна прийняла 3,52 мільйона туристів, що на 9,69% більше ніж роком раніше. Уже навесні ці цифри стиснулися до абсолютного нуля. Поки що країна розраховує на ресурс внутрішнього туризму, але він, вочевидь, доволі вичерпний і не зможе заповнити всіх втрат.

Згідно зі звітом Світового економічного форуму індустрія подорожей і туризму входить у ТОП найбільших секторів міжнародної економіки, з майже 9 трлн доларів доходів щорічно. В 2019 найбільше заробили 10 країн: Іспанія, Франція, Німеччина, Японія, США, Великобританія, Австралія, Італія, Канада і Швейцарія. Як мінімум, половина з цих країн серйозно постраждали від пандемії. Як саме і, головне, коли вони зможуть впоратися з вірусом – зараз невідомо. Зате вже точно відомо, як сильно скорочуються робочі місця і закриваються бізнеси. В одній тільки Канаді вже говорять про закриття 61 тис. бізнесів, які працювали в туріндустрії. У тому ж звіті McKinsey & Company йдеться, що для підтримки галузі буде потрібно в найближчий рік 15 млрд доларів. Таким чином, туристичний сектор перетворюється з прибуткового на дотаційний.

У всьому світі: від Нової Зеландії і Австралії до Європи, США і Канади уряди починають розробляти плани підтримки і порятунку індустрій. Зрозуміло, уваги до галузі більше там, де вагоміше її частка у ВВП країни. В Україні поки що тільки рятували застряглих за кордоном туристів, а про саму галузь не йшлося. Втім, можливо, це і непогано – швидкі рішення рідко виявляються ефективними, і ще є трохи часу для вивчення досвіду інших країн.

У сусідній Польщі виступили з ідеєю надання ваучерів полякам, які бажають відпочити у себе в країні. У такий спосіб держава намагатиметься направити гроші в туризм і, одночасно, зберегти їх в країні, а також забезпечити комфортне життя полякам. Поки, правда, невідомо, як саме і кому будуть розподілятися ваучери.

В Австралії розроблений системний пакет заходів для різних видів діяльності, а туріндустрія (що постраждала не тільки від епідемії, а й перед тим від лісових пожеж) – одна з ключових в списку. Підтримка буде включати значні податкові пільги і навіть прямі інвестиції і компенсації витрат на виплату заробітних плат.

Такі заходи можуть допомогти й Україні. При цьому важливо, щоб держава не сприймала закінчення карантину як згортання підтримки. Так, наприклад, в Новій Зеландії вводили орендні і податкові пільги на час суворого карантину. Але зараз обмеження стали слабшими і послаблення перестали діяти, хоча джерел для заробітку у туризму не додалося.

В кінці минулого року Кабінет Міністрів затвердив Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки. Очевидно, що зараз вона повинна бути переглянута і змінена. Так само, як і доповнена допомогою іншим регіонам, а ще компаніям, зосередженим на зовнішніх подорожах, які тепер неможливі. За всіма прогнозами сектор туризму в світі відновиться до 2023 року. Питання, скільки українських компаній до нього доживе. Рятувальний круг потрібно кинути зараз, інакше може виявитися, що рятувати вже нікого.