Ще з початку осені в Україні точаться розмови про доцільність регулювання криптовалюти і про те, як саме це краще робити. Будь-які операції з криптовалютою існують у своєрідному «правовому вакуумі». Цифри тіньового ринку вражають: згідно зі звітом USAID, річний обсяг ринку криптовалют в країні досягає понад два мільярди гривень (близько $ 150 млн), проте точні цифри невідомі, так як весь ринок  в тіні: оператори не платять податки, біржі та трейдери не отримують ліцензії. Більш того, навіть з мільйонних заробітків на криптовалюті не стягується податок на прибуток. Відповідно, держава зацікавлена ​​в тому, щоб створити правові умови для ринку криптовалют і отримувати свій прибуток.

Ситуація почала змінюватися ще в 2018, коли представники НБУ стали активно обговорювати українську криптовалюту. Так звана «електронна гривня» (курс 1:1) дозволить проводити платежі. Також її зможуть задіяти для регуляції паперових грошей і друку нових купюр.

Експерти неоднозначні у своїх прогнозах: одні вважають, що поступово криптовалюту в Україні узаконять, в той час як інші чекають краху банківської системи в цілому, коли криптовалюти стабілізуються. Втім, всі коментатори згодні з тим, що у національних віртуальних валют велике майбутнє. Українські реалії криптосфери тісно пов’язані зі світовою криптосферою. Але обговорення йдуть на Заході, а в Україні представники державного сектору до технології поки лише придивляються. Разом з тим спостерігається цікава тенденція: чиновники вказують криптовалюту в деклараціях. І тільки за останні два роки вже нараховується  майже 60 таких прикладів.

Україна поступово виводить криптовалюту з тіні, таким чином продовжуючи європейську тенденцію, де цей ринок активно розвивається і вдосконалюється. І це правильно – легалізація операцій піде на користь всім: і державі, яка отримає податки, і банкам, які будуть задіяні в операціях обміну.

Наприкінці 2018 року Міністерство економічного розвитку України запропонувало план реалізації державної політики в сфері регулювання криптовалют. Таким чином, протягом 2018-2019 років буде остаточно оформлено правовий статус криптовалюти, сформульовано ключові визначення, а в 2020-2021 роках буде створено відповідну правову базу, яка регулюватиме використання криптовалюти і діяльність організацій, які займаються її зберіганням. Також удосконалення стосуватимуться і оподаткування: податком буде обкладатися різниця між вартістю продажу криптоодиниці і вартістю майнінгу, спочатку податок складатиме 5% від цієї різниці, а з 2021 року податок зросте до 21%.

Попереду нас чекають дискусії про ставку податку. В ЄС біткоін вважається віртуальною валютою з 2012 року, а з 2014 ПДВ при конвертації біткоіна в національну валюту скасовано. Адже, якщо ми приймаємо, що біткоін – це валюта, то вірно  вважати, що і операції з ним – валютні. Отже, ПДВ на них не поширюється (адже це податок виключно для товарів і послуг). Тут, правда, варто відзначити особливий підхід в Німеччиніде  криптовалюту вважають «приватними грошима» (private money), дозволяючи з її допомогою розраховуватися з юридичними особами. При цьому за такі операції стягується ПДВ, але питання оподаткування криптовалют в Німеччині все ще відкрите.

Світові тенденції залишаються неоднорідними: якщо ряд країн бачать в криптовалютах джерело нових засобів, то інші вважають, що нестабільні віртуальні валюти підривають основи фінансової системи і провокують кризу. Як приклад наводять коливання біткоіна: після стрибка в грудні 2017 року його вартість перевищила рекордні $ 20 000 (в 47 разів перевищує номінальну вартість на початку року), а в 2018 році ця криптовалюта демонструвала лише падіння.

Поки в світі триває дискусія про криптовалюти, звичайні українці вже витрачають криптовалюту на покупки в інтернеті, купуючи товари та послуги. Все це вказує на те, що цей ринок буде розвиватися і трансформуватися, відповідаючи потребам користувачів і реагуючи на регуляторні дії держави.