Форум Ялтинської європейської стратегії (YES) знову зібрав лідерів думок зі всього світу за для спроби обговорити можливості розвитку суспільства. Від відомих журналістів до візіонерів та ключових економістів сьогодення. Усі з різними поглядами, але з чудовим вмінням вести дискусії. І це перше, що варто запам’ятати: бачення майбутнього може відрізнятися, але обговорювати его можна та треба і робити це без образ своїх опонентів.

Форум YES 2019 присвячений питанням щастя. Дійсно, у світі перманентних криз люди мріють про звичайне щастя та йдуть його шукати.. до популістів. Як протистояти цьому процесу говорили учасники з різних країн. Дослідження, що було проведене у 15 країнах світу Джорджем Вардом з Массачусетського технологічного інституту, має допомогти знайти ті перетини, які дозволяють системним політикам протистояти дестабілізаторам з нереальними обіцянками. Для України висновок виявився очевидним – спочатку треба вирішити економічні питання. І тільки тоді, коли люди відчують себе захищеними, можна обговорювати щось більш складне.

Так, Андерс Фог Расмуссен підкреслив, що традиційно високий рівень щастя у Данії дуже простий: безкоштовні медичні та освітні послуги, соціальні гарантії в умовах безробіття, але одночасно з цим можливість вільно розпоряджатися своїм життям. Виглядає справді привабливим. Втім, цими усіма речами спекулюють популісти, хоча й гадки не мають, як цим усім забезпечити людей. Як підкреслив у своєму виступі Тоні Блер, популізм не має на меті якісь зміни, – він просто експлуатує гнів.

Спікери також обговорювали проблеми світових торгівельних війн, маніпуляції в соціальних мережах, екологічні проблеми, та відсутність уваги до тих галузей, які помирають, та ще продовжують якось підтримувати консервативні та деструктивні сили. Як в таких умовах продовжувати розмірковувати про щастя? Парадоксально, бо саме в цьому може переховуватися шлях втечі з депресивного кільця перешкод. Головний висновок виглядає як повторення давно відомих правил: верховенство права, чутливість до нових викликів і максимальна відкритість влади. Там, де цього немає – відразу ж виникає збій, а за ним протест.

Чи настав кінець ліберальному устрою та ми занурюємося в темні століття? Або, навпаки, мчимо в майбутнє та нам залишилося лише трохи потерпіти? Відповідей на ці питання не було навіть у мудрого Юваля Ноя Харарі. Всі розуміють, що факторів багато і майбутнє потрібно не передбачати, а формувати прямо зараз. А для цього потрібно вирішувати питання, що виникають тут і зараз: підвищувати імідж країни в очах інвесторів і всіляко стимулювати розвиток інноваційних галузей економіки. Тим більше, що поки, судячи з висновків, ми далеко не перші за вибором напрямку для інвестицій в регіоні.

Проте, в України все ще є шанс та надія, про яку говорять з року в рік. І, що цікаво, вірити не втомлюються і в самій країні. Якщо довіряти висновкам з того самого дослідження щастя, то наше населення виглядає самим оптимістично налаштованим – з усіх досліджуваних країн саме у нас виявилася найбільша кількість людей серед тих, хто впевнений, що за 5 років ми будемо жити краще. Тепер залишається одне: каналізувати цю віру в реальні дії і досягти результатів.

Форум YES – це завжди подія в житті країни. Але важливо, щоб дискусії мали наслідки, а за для цього нам потрібне будівництво демократичних інститутів і зміцнення ролі суспільства у вирішенні державних завдань. Поки люди не почнуть відчувати себе частиною дієвої сили, вони будуть покладати відповідальність тільки на державу і обурюватися з приводу результатів.