Будь-який економічний процес, який сприяє значному збагаченню окремих компаній, в Україні прийнято сприймати з натхненням. Однак головний принцип інноваційної економіки – «творче руйнування» – все ще несе з собою і знищення. Іноді і навіть часто це корисне знищення старих, відпрацьованих типів індустрій, але буває і так, що на догоду прибутку і швидкості відкидаються досить прогресивні досягнення. Якщо детально розглянути популярну сьогодні «шерінг-економіку», то ясно, що в ній перетинаються і позитивні, і негативні тенденції. Доступ стає швидшим та дешевшим, але завдяки збільшенню навантаження на людей і техніку, що теж має свої наслідки.

Історії про те, як Uber вбив ринок таксі (та разом і всі соціальні гарантії для працівників) відомі давно. Також відомо і про те, що вже водії Uber об’єднуються в профспілки і намагаються відвоювати свої права не працювати впродовж 12-14 годин, бо це несе загрозу життю пасажирів. Схожа ситуація з тими, хто приносить їжу. Навіть в Києві в минулому році пройшли протести кур’єрів Glovo, яких компанія вважає ні співробітниками, а користувачами програми. Про негативний вплив Airbnb на ренту в містах вже теж говорять давно, а влада Берліна вжила всіх можливих заходів, щоб зробити роботу сервісу недоступною. Все це цікаві з юридичної та економічної точки зору кейси.

Після інновації та швидкої капіталізації йде етап протверезіння і повернення до багатьох попередніх стандартів. Однак це не означає повернення у минуле – нові рішення залишаться з нами, хоча, можливо, і не будуть здаватися таким багатомільярдним дивом. Втім, в деякі сфери шерінг-економіка тільки приходить. І, як завжди, несе з собою нові способи оптимізації та більш ефективного використання устаткування і робочої сили. Наприклад, нью-йоркський стартап Pager дозволяє не чекати на прибуття чергового лікаря додому, а звернутися до фахівця, який вільний саме зараз. Звучить і правда зручно, тим більше, що в питаннях здоров’я час може відігравати вирішальну роль. Але все це працює до тих пір, поки зберігаються традиційні графіки лікарів і їх норми навантаження. Якщо лікарська допомога «уберізується», то є ризик читати новини про те, як вже тим самим лікарям потрібна медична допомога.

Який з цього всього можна зробити висновок? Шерінг-економіка найкраще працює, доки залишається альтернативою і додатковою можливістю. Ще один приклад з медичної сфери – Cohealo – стартап з Бостона, який пропонує алгоритм, що розподіляє використання обладнання між лікарнями. В його основі – важливий інсайт про те, що в середньому техніка лікарні використовується не більше 42% часу (дані дослідження GE Healthcare). Але це в США, а ось в Україні навантаження на обладнання лікарень надвелике. І тут такому шерінгу повинні передувати серйозні інвестиції в закупівлю додаткової техніки і гарантії захисту від виходу з ладу. Шерінг не повинен скасовувати стійкі форми розвитку, а повинен допомагати їм бути більш ефективними.

Метод творчого руйнування дійсно допомагає світу рухатися вперед і відкидати старі формати в економіці (і не тільки). Але тут важливо не плутати швидкий успіх зі справжньою інновацією – все нове несе в собі і потенційні загрози, тому особливо важливо не ховати їх, а намагатися вже на початку думати над вирішенням проблем. Для шерінгу важливий баланс з класичними сервісами. Без нього нові підходи можуть принести більше проблем, ніж переваг.