Податки – одвічна територія для популістів всіх мастей. Це той перетин, де бізнес завжди ображається на державу, а держава обіцяє суспільству взяти з бізнесу побільше коштів для загального блага. Так відбувається в усьому світі, але в Україні в цій історії є додаткові особливості: держава з одного боку декларує ставку на розвиток малого і середнього бізнесу, а з іншого – посилює податкове законодавство. Парадоксально? Насправді ні, і ось чому.

У пострадянському контексті у бізнеса особливий статус – саме з ним пов’язують надії на еволюцію суспільства, підйом економіки і інтеграцію в Європу. І все це, в принципі, виправдані очікування. Нюанс полягає в тому, що бізнес в Україні усвідомив свій статус «священної корови» і дуже часто ним зловживав. Один з найяскравіших прикладів такої практики – використання офшорів і лазівок в законодавстві про протидію подвійному оподаткуванню. Таким чином, бізнес, який покликаний стати локомотивом на шляху до Європи, одночасно виявляється і перешкодою. Тут, правда, варто сказати, що вихід в офшори аж ніяк не український винахід, а проблеми від нього відчувають і розвинені економіки. Більше того, негативний ефект від такої практики настільки сильний, що міжнародним співтовариством були розроблені 15 заходів BEPS, покликані протидіяти ухиленню від податків з використанням іноземних «бізнес»-структур.

Україна підтримала ініціативу в 2017 році. З тих пір, Україна підписала і ратифікувала Багатосторонню Конвенцію MLI з метою внести зміни одночасно в практично всі двосторонні угоди про усунення подвійного оподаткування та таким чином припинити так званий «договірній шопінг» з використанням компаній, основною метою яких є отримання податкових переваг. Крім цього, фахівцями Мінфіну і НБУ був розроблений проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії та розмивання бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування». У разі прийняття даного законопроекту (а це цілком можливо) значно збільшиться кількість податкових спорів за участю українських підприємств, які вибудували бізнес в «сірому» полі, не охопленому діями законів раніше і які не встигли вчасно переглянути свої міжнародні структури і адаптуватися до нових правил гри. Серед вимог законопроекту: концепція розумної економічної причини (ділової мети), розширення переліку контрольованих операцій (операції з реструктуризації), введення нових підзвітних категорій платників податків для цілей трансфертного ціноутворення, введення трирівневої ТЦ звітності, оновлення і розширення критеріїв визначення осіб пов’язаних з веденням діяльності, заміна переліку біржових товарів на перелік сировинних товарів, на які встановлені котирувальні ціни. Все це тільки частина прикладів. Головне – зміняться правила гри.

Чи погано це для бізнесу? Я б сказав, що ні. Так, для низки компаній виникнуть тимчасові труднощі. Але якщо подивитися на українське бізнес-поле в цілому, то це крок у вірному напрямку. Прозоріші правила роблять конкуренцію чеснішою, а значить, виграють від цього всі. Ще один плюс в тому, що Україна залишається на хвилі з європейськими країнами, які борються з ухиленням від сплати податків. Те, що ми введемо у себе міжнародні вимоги підвищить довіру до нашого бізнесу і для підприємців буде менше бар’єрів і негативних стереотипів під час роботи на західних ринках.

Підтримка законодавства BEPS – частина тих реформ по деофшоризації, які вимагав Майдан і їх впровадження дуже важливе. Більше того, Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо впровадження мінімального стандарту плану BEPS і їх невиконання може зробити країну аутсайдером на міжнародній арені. Але також потрібно розуміти, що нові закони не повинні працювати вибірково і використовуватися як інструмент нечесного впливу в конкурентній боротьбі. І якщо є для бізнесу загроза, то знаходиться вона саме в цьому полі, коли нові закони допоможуть одним бізнесменам здолати інших. Як юрист, зазначу, що такі ризики багато хто розглядає вже зараз і готується відстоювати інтереси своїх компаній в суді. Але я також вірю в те, що робота за європейськими стандартами нам необхідна і сподіваюся, що спільними зусиллями держава, юристи і бізнес-спільнота зможуть працювати разом так, що правила BEPS будуть виконуватися заради загального блага.